Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
«Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає.». (Від Іоанна 14/27)
Гріх входить в наше життя з шаленою швидкістю, міняючи розуміння добра і зла, рекламуючи гріх, розбещеність, блуд, все це нас віддаляє від Господа.
Якщо, раніше людина впавши в гріх могла покаятись і очиститись, то зараз гріх стає модою, і настільки вкоріняється в душу людини, що людина не спосібна розкаятись і попросити у Бога прощення. Це означає, що людиною вже сильно володіють демонічні сили – дияволи. Диявол тим і відрізняться від інших духовних постатей, що через свою гордість, не спосібний попросити у Бога прощення.
Мир – це слово раніше промовлялось Ісусом Христом і воно було для нас символом безпеки, спокою і віри. Зараз ми часто чуємо це слово вже з іншим розуміння, з вуст негідників, які готові продати наш народ, свою совість і підкоритись злу. Розуміння честі і совісті вже ніхто про це не говорить. Адже честь і совість дають можливість оберігати душу людини, і не давати злу заволодіти душею.
Нам кажуть деякі в основному треба виконувати канони, обряд, покаяння і ти будеш спасенний, а все інше тебе не повинно турбувати.
Коли в наше життя входить електронна система контролю, то вона по своїй потужності може втручатись в як тілесні структури людини, так і духовні. Тому коли нам пропонують, не звертати увагу на електронний розвиток систем контролю, то це лиш говорить про те, що цей контроль впливає на мозок людини так, що людина вже не спосібна відрізняти добро від зла, робиться духовною мертвечиною. Тому Іоанн Богослов попереджав, що не беріть печатки антихриста, бо з тим ви загубите зв'язок з Богом, і будете не здатними до покаяння і спасіння.
Людина, часто коли досягає якогось успіху на роботі, в бізнесу, чи в мистецтві, впадає в гордість, і через цю гордість вона втрачає властивості душі; милосердя, співчуття біді, тому більшість православних подвижників відмовлялись від посад і від учнів.
Іудеї були горді за свій народ який їх годував і отримував, бо вони мали владу над людьми. І коли побачили Ісуса Христа то зрозуміли, що Він має владу від Бога, про це свідчить Премудрість з якою Він говорив. Сповнені гординею, ідеї мали дилему яку їм треба було вирішити, їх влада над людьми похитнулась і може перейти до Христа.
В середні віків це саме виникнуло і в католиків, тоді було знищено і спалено живцем багато народу в Ім’я Бога. Зараз ми переживаємо і в православ’ї, російський мир сповнений гордині, що вони істинні, і що вони тільки догоджають Богові, а всі інші розкольники і вороги, яких треба знищити щоб захистити православ’я.
Затривожилось в православ’ї, порушився спокій, тільки почали розбудовувати церкви і люди пішли, пішли доходи, здавалось живи собі спокійно їж, пий і розважайся, а тут йдуть розподіли, переміни. Можуть відібрати церкву, дохід і прихід, а як не хочеться все це губити, і деякі готові всіма правдами і не правдами захищати свій спокій навіть через зброю.
По промислу Бога ми розуміємо, що нічого не трапляється, і тому деколи нам здається, що ми загнані в кут, з якого виходу немає, але насправді ми стаємо перед дилемою, розпинати чи бути розп’ятим, щоб зберегти владу, майно і гроші треба розпинати, якщо відмовитись значить будеш гнаним, без честі, без влади, без грошей. Але блаженні миротворці бо вони синами Божими назвуться. Іншого вибору нема, тому хто вважає, що служіння в істині це почесть, влада і слава помиляються, служіння в Істині це гоніння, безчестя і зневага.
Чому?
Тому що світ живе в гріху, і сприйняти тих хто живе праведно не може, він просто не здатний служити Істині. А той хто живе Істиною не піклується про владу, славу і гроші, він піклується щоб догодити Богові, і стати миротворцем.