СВЯТЕ ПИСЬМО, БІБЛІЯ.
КНИГА ПРИТЧ СОЛОМОНОВИХ
ПРАВОСЛАВНА КНИГА КИЄВСКОГО ПАТРІАРХАТУ.
ІКОНА ПРЕМУДРІ БОЖА - СОФІЯ
ПРЕМУДРІСТЬ БОЖА - СОФІЯ



Але де Премудрість знаходиться? і де місце розуму? Не знає люди­на ціни її, і вона не знаходиться на земліживих.Безодня говорить: не у мені вона; і море говорить: не в мене. Не дається вона за золото і не здобувається вона за вагу срібла; не оцінюється вона золотом офірським, нідорогоцінним оніксом, ні сапфіром; не зрівнюється з нею золото ікристал, і не виміняєш її на сосуди з чистого золота. А про корали іперли і згадувати нема чого, іпридбання Премудрості вище за рубіни. Не зрівнюється з Нею топаз ефіопський; чистим золотом не оцінюється вона. Звідки ж ви­ходить Премудрість? і де місце розу­му? Прихована вона від очей усьо­го живого івід птахів небесних утаємничена. Аваддон і смерть говорять: вухами нашими чули ми чутку про неї. Бог знає путь її, і Він відає місце її. Бо Він прогля­дає до кінців землі і бачить під усім небом. Коли Він вітровівизначав вагу і водінадавав міру, коли при­значав закон дощу і путь для блис­кавки грононосної, тоді Він бачив її і явив її, приготував її іще випро­бував її і сказав людині: ось, страх Господній є істинна премудрість, і віддалення від зла – розум. (Іов 28/12-28).

 

Премудрість виголошує на ву­лиці, на площах підносить голос свій, у головних місцях зібрань пропо­відує, біля входів у міські ворота го­ворить промову свою:  “доки, неві­гласи, будете любити неуцтво? доки буйні будуть тішитися буйством? доки нерозумні будуть ненавидіти знан­ня?  Зверніться до мого викриван­ня: ось, я виллю на вас дух мій, спо­віщу вам слова мої.  Я кликала, і ви не послухалися; простягала руку мою,не було того, хто слухає;  іви від­кинули всімої поради, і викривань моїх не прийняли.  За те ія посмі­юся з вашої загибелі; порадію, коли прийде на вас жах;  коли прийде на вас жах, як буря, і лихо, як ви­хор, принесеться на вас; коли осяг­нуть вас скорбота і тиснява.  Тоді будуть кликати мене, ія не почую; зранку будуть шукати мене, іне зна­йдуть мене.  За те, що вони знена­виділи знання і не обрали для себе страху Господнього,  не прийняли поради моєї, знехтували усі викри­вання мої; за те і будуть вони спо­живати від плодів шляхів своїх інасичуватися від помислів їх. Тому що впертість невігласів уб’є їх, і без­турботність нерозумних погубить їх, а той, хто слухає мене, буде жити безпечно і спокійно, не боячись зла. (Притчі1/20-33).

 

Чи не Премудрість взиває? і  чи не розум підносить голос свій? Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;  вона взиває біля воріт при входів місто, біля входу в двері:  “до вас, люди, взиваю я, ідо синів людських голос Мій!  Навчіться, нерозумні, розсудливості, і дурні— розуму.  Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;  бо істи­ну промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;  усі слова вуст моїх справедливі; немає у них під­ступу ілукавства;  усівони ясні для розумного ісправедливі для тих, що здобули знання. Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото; тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.  Я, Премудрість, живу з розумом і шукаю розсудли­вого знання. Страх Господній — ненавидіти зло; гордість ізарозумі­лість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу. У мене рада і прав­да; я розум, у мене сила. Мною царі царюють і володарі узаконю­ють правду; мною керуються на­чальники і вельможі й усі судді зем­лі. Тих, хто любить мене, я люб­лю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене; багатство і слава у мене, скарб, що не гине, іправда; плоди мої кращі за золото, і золото найчис­тіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.  Я ходжу шля­хом правди, стежками правосуддя, щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. Коли Я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічи­ти те, що від віку. Господь мав Мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, спокон­віку;  від віку Я помазана, від по­чатку, раніше буття землі. Я наро­дилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води. Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів, коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. Коли Він готував небеса, Я була там. Коли Він проводив кру­гову лінію по лицю безодні, коли утверджував угоріхмари, коли зміц­нював джерела безодні, коли да­вав морю устав, щоб води не пере­ступали меж його, коли покладав основи землі: тоді Я була при Ньо­му художницею, і була радістю кож­ного дня, веселячись перед лицем Його в усічаси, радіючи на зем­ному коліЙого, ірадість моя булл із  синами людськими.  Отже, діти, послухайте мене; іблаженніті, якізберігають путі мої!  Послухайте настанови ібудьте муд­рі, іне відступайте від них. Бла­женна людина, яка слухає Мене, пильнуючи щодня біля воріт Моїх і стоячи на сторожі біля дверей Моїх!  тому що, хто знайшов Мене, той знайшов життя, іодержить благодать від Господа; а той, хто грішить проти Мене, наносить шкоду душісвоїй: усіненависники мої люблять смерть”. (Притчі8/1-36).

 

Отже, до вас, царі, слова Мої, щоб ви навчилися Премудрості іне падали. Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправ­дання.  Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться. Премудрість світла і нев’януча, і легко спогляда­ється тими, хто любить її, і знахо­диться тими, хто шукає її; Вона навіть випереджає бажаючих пізна­ти її. З раннього ранку той, хто шукає Її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його. Дума­ти про неї уже є досконалістю розу­му, ітой, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот, бо вона сама обходить і шукає достой­них Її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустріча­ється з ними. Початок її є щире бажання навчання, а турбота про навчання — любов, любов же — збе­реження законів її, а збереження за­конів — запорука безсмертя, а без­смертя наближає до Бога; тому бажання Премудростіпідносить до царства. Отже, володарінародів, якщо ви насолоджуєтеся престолами іскіпетрами, то вшануйте Пре­мудрість, щоб вам царювати пові­ки. Що ж є Премудрість, іяк вона сталася, я сповіщу, іне приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження, івідкрию пізнання її, іне ухилюся від істини; іне піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причасником Премудрості. Велика кількість мудрих — спасіння світу, і цар розумний — добробут народу. Отже, учіться від слів моїх, і одер­жите користь. (Премудрість Соломона 6/9-27).

 

 Тому я молився і – подарований мені розум; я взивав і – зійшов на мене дух Премудрості.  Я віддав перевагу їй над скіпетрами і престолами, і багатство вважав за ніщо в порівнянні з Нею;  коштовного каменя я не порівняв з Нею, тому що перед нею все золото – нікчемний пісок, а срібло – бруд порівняно з Нею. Я полюбив Її більше за здоров’я і красу, і обрав її надавши перевагу над світлом, бо світло Її невгасиме. А разом з Нею прийшли до Мене всіблага інезчисленне багатство через руки Її; я радів усьому, тому що премудрість керувала ними, але я не знав, що вона – винуватиця Їх.  Без хитрощів я навчився і без заздрості викладаю, не приховую багатства її, бо вона є невичерпний скарб для людей; користуючись Нею, вони входять в співдружність з Богом, через посередництво дарів вчення. Тільки дав би мені Бог говорити по розумінню і гідно мислити про дароване, бо Він є керівник до мудрості івиправник мудрих.  Бо у руці Його і ми, і слова наші, і всяке розуміння, і мистецтво роботи. Сам Він дарував мені нехибне пізнання існуючого, щоб пізнати устрій світу і дію стихій, початок, кінець і середину ча - сів, зміни поворотів і зміни часів, кола років і положення зірок, природу тварин і властивості звірів, устремління вітрів і думки людей, відмінності рослин і сили коріння. Пізнав я все, і сокровенне, і явне, бо навчила мене Премудрість, Художниця всього. Вона є Дух Розумний, Святий, єдинородний, багаточастковий, тонкий, швидко рухливий, світлий, чистий, ясний, нешкідливий, благолюбивий, скорий, невтримний, благодійний, людинолюбний, твердий, непохитний, спокійний, безпечальний, всевидючий і проникаючий в усі розумні, чисті, якнайтонші духи. Бо Премудрість рухоміша за всякий рух, і по чистоті своїй крізь усе проходить і проникає.  Вона є дихання сили Божої ічисте виявлення слави Вседержителя: тому ніщо осквернене не увійде до Неї.  Вона є відблиск вічного світла ічисте дзеркало дії Божої, іобраз благостіЙого. Вона – одна, але може все і, перебуваючи в самій собі, все оновлює і, переходячи з роду в рід в святідуші, готує друзів Божих іпророків; бо Бог нікого не любить, окрім того, що живе з Премудрістю.  Вона прекрасніша за сонце і чудовіша за сонм зірок; порівняно з світлом – Вона вища;  бо світло міняється на ніч, а премудрості не перемагає зло.

 (Премудрости Соломона 7).

 

Усяка Премудрість — від Гос­пода із Ним перебуває повік. Пісок морів ікраплідощу іднівічності хто обчислить?  Висоту неба і широту землі, і безодню і премуд­рість хто дослідить? Перш за все з’явилася Премудрість, і розуміння мудрості — від віку. Джерело Премудрості — слово Бога Всевишньо­го, і хід Її — вічні заповіді. Кому відкритий корінь Премудрості? іхто пізнав мистецтво її? Один є премуд­рий, дуже страшний, Який сидить на престолі Своєму, Господь. Він родив Її і бачив і виміряв її  івилив її на всіділа Свої іна всяку плоть за даром Своїм, іособливо наділив нею тих, хто любить Його. Страх Господній — слава і честь, і веселість і вінець радості. Страх Господній насолодить серце і дасть веселість і радість і довголіття. Тому, хто бо­їться Господа, благо буде наостанок,і    в день смерті своєї він одержить благословення. Страх Господній — дар від Господа іпоставляє на стеж­ках любові. Любов до Господа — славна Премудрість, і до кого благо­волить Він, розділяє її за Своїм роз­судом. Початок Премудрості— боятися Бога, із вірними вона утвориться разом в утробі. Серед людей вона утвердила собі вічну основу і сімені їхньому ввіриться. Повно­та Премудрості— боятися Господа; вона напуває їх від плодів своїх: весь дім їх Вона наповнить усім, чого бажають, і комори їх — плода­ми своїми.Вінець Премудрості— страх Господній, який вирощує мир інеушкоджене здоров’я; але те й інше — дари Бога, Який поширює славу тих, хто любить Його. Він бачив її і виміряв, пролив, як дощ, відання і розумне знання і підніс славу тих, що володіють нею. Ко­рінь Премудрості — боятися Госпо­да, а гілки Її — довголіття. Страх Господній відганяє грі­хи; хто ж не має страху, той не може виправдатися. Не може бути ви­правданий несправедливий гнів, бо сам рух гніву є падіння для люди­ни. Терплячий до часу утримаєть­ся іпотім винагороджується весе­лістю. До часу він приховає слова свої, івуста вірних розкажуть про розсудливість його. У скарбницях Премудрості — притчі розуму, гріш­никові ж страх Господній ненавис­ний. Якщо бажаєш Премудрості, дотримуйся заповіді, і Господь по­дасть її тобі, бо Премудрість і знан­ня є страх перед Господом, іблагоугодження Йому — віра ісмиренність.

(Книга Премудрості Ісуса, Сина Сирахового 1).

 

Премудрість прославить себе і серед народу свого буде зве­личена.  У церкві Всевишнього Вона відкриє вуста свої, і перед во­їнством Його буде прославляти себе:"Я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю; Я поставила скинію на висоті, і престол Мій — у стовпіхмарному; Я одна обійшла коло небесне іходила у глибинібезодні;  у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала Я володін­ня:  між усіма ними я шукала за­спокоєння, іу чиїй спадщиніосели­тися Мені.  Тоді Творець усіх повелів Мені, і Той, Хто породив Мене, ука­зав меніспокійне житло ісказав: оселися в Якові і прийми спадщи­ну в Ізраїлі. Раніше віку від почат­ку Він породив Мене, і Я не помру повіки. Я служила перед Ним у святій скинії ітак утвердилася у Сионі. Він дав Менітакож спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада Моя.  І вкорінилася Я у про­славленому народі, у спадкоємному наділі Господа.  Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на го­рах ермонських;  Я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні;  Я, як красива олива у долині іяк платан, піднеслася.  Як кориця й аспалаф, Я виточила аро­матний запах і, як відмінна смир­на, поширила пахощі,  як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії.  Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті.  Я — як виноградна ло­за, що виточує благодать, і квіти мої плід слави і багатства.  Присту­піть до мене, хто бажає Мене, і наси­чуйтеся плодами Моїми;  бо спогад про Мене солодший за мед, і воло­діння Мною приємніше за медовий стільник. Ті, що споживають Мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють Ме­не, ще будуть відчувати жагу. Хто слухає Мене, не посоромиться, і хто трудиться зі Мною, не згрішить. Усе це — книга завіту Бога Всевишнього, закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова. Він на­сичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин; він наповнює розу­мом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив; він розливає вчення, як світ­ло і як Гион у час збирання вино­граду. Перша людина не досягла повного пізнання Її; не дослідить Її також і остання; бо думки її пов­ніші за море, і наміри її глибші за велику безодню. І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай. Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки. І ось, канал мій зро­бився рікою, і ріка Моя зробилася морем. І буду Я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його; і буду Я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди віч­ні”. Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає Премудрості.

(Книга Премудрості Ісуса, Сина Сирахового 24 1-37).