Важко оцінити значення одруження в нашому житті. Воно може зробити людину щасливою в житті, і приблизити її до дверей Царства Божого, або зробити її нещасною і опустити до пекла.
В православного християнина два вибори, вступити в шлюб, або, не вступати - жити в чистоті смиренномудрості в монастирі або в миру.
Церква говорить, що чоловік і жінка, то одно ціле – одне я, одне тіло.
Православна церква зажди знала, що чоловік рідніший за сина, що жінка рідніша доньки.
Сто – двісті років тому, це було зрозуміло кожному, зараз із-за гріха який ввійшов в життя, люди шукають собі свободи від сім’ї, від дітей, щоб жити для себе. Тому ми маємо багато розводів і страждань, людина яка неправильно поставила собі цінності буде нещасна.
Раніше коли жінка захотіла піти від чоловіка і вернутись до батьків, її б не прийняли.
В тебе є чоловік, іди і вернись до нього, так говорили її батьки.
Ми всі розуміємо, що який син не був для матері, вона не може з ним розійтись, а чому з чоловіком можна?
В останні часи в наслідок падіння моралі стало можливим і розвід з чоловіками і з дітьми, і настільки вже це стало популярним, що записується в державні закони, по правам людини та дітей.
Були такі випадки, коли дитину усиновили в 3 роки, вернули в 15 років. За 12 років батьки не змогли полюбити дитину. А скільки зараз безпритульних дітей при живих батьків?
Раніше люди знали що розводитись з чоловіком або жінкою, це ще гірше, ніж розводитись з дітьми.
Всіма силами ми повинні зберегти сім’ю, тільки в крайньому випадку, коли виникає небезпека, здоров’ю, чи розпуста.
Коли правильні є відносини між чоловіком та жінкою, то їх скріпляє справжня любов, на все життя, вже не та любов, яка приваблювала, а інша. Любов до нареченої і до своєї дружини різні.
Є такі люди які хочуть жити любов’ю наречених, але не переходячи до любові сімейних, бо це є тягар. Кожен раз хочеться відчувати запах квітів, чути гарні слова,і приймати подарунки.
Коли хтось каже що вас любить, а не пропонує руку та серце, це означає, що він не готовий бути батьком ваших дітей.
Адже вони одна плоть – одне ціле, і кожен доповняє один одного, і ця гармонія є відданість один одному, і жертовність жити для іншого.
Вибрати собі чоловіка або жінку, не така вже легка справа. Деколи легковажна людина може потім все життя терпіти негаразди за свою легковажність. І навпаки обережна людина, по відношенні в виборі чоловіка чи жінки, може не довести її до шлюбу.
Багато залежить від жертовності, якщо дитина вихована, так що для неї праця і жертовність є неважким обов’язком, тоді шлюб не буде тягарем. Коли людина ледача і живе тільки для себе то будуть проблеми в сім’ї, а буває часто і не бажають одружуватись, бо біля мами легше жити. Мама нагодує, попере, дасть гроші, і такі діти вже 30- 40 років, не тільки не готові одружуватись, алей і шукати роботу.
В лонах церви, де є правильні відношення і послух, поради духівника мають надзвичайні ліки для скріплення душ в сімейних відносинах, вгасають страсті і сім’я зберігається. Правда все це повинно бути в кожній сім’ї, тому що кожна сім’я це є церква, де священик є батько. І виховання дітей повинно бути направлене на те, що діти – це майбутні батьки. Вони повинні вміти навчитись оберігати, шанувати, клопотатись про потреби, вміти готувати їжу, прати, виховувати дітей. Це все закладено в природі самої людини, але якщо не розвивати ці спосібності, то в дітей виростають пристрасті, жадності, гордині, марнославства, лінь та інші.
Раніше 7-8 років дівчинка вміла доїти корову готувати їжу, хлопців вчили ремеслу і в 14 - 16 років він міг вже самостійно працювати і заробляти гроші і отримувати сім’ю.
Жаліти дітей в таких випадках не можна бо ми їх просто калічимо і виховуємо моральних і духовних калік. Я люблю пекти хліб, і часто в мене траплялось що хліб в мене не підіймався, був твердий і не пригідний до вживання, потім я зрозумів свою помилку. Я жаліючи викидати старі дріжджі використовував їх для приготовлення хлібу, потім коли я виправив цю помилку, хліб почав випікатись дуже гарним і смачним, так що друзі, які до мене приходять, просять собі взяти частину хліба до дому.
Неможливо розпізнати людину з якою ти хочеш одружитись, тому що людина може вести себе інакше при знайомстві чим вона є насправді. Квіти, люб’язні слова, і повага можуть закінчитись в буденному житті.
Треба розуміти що чоловіки будуть проявляти себе як наречений, чоловік і батько. Так само і жінки – наречена, жінка і мати. Це є необхідність наша бути такими якими потребує нас статус в житті. Особливо відповідальність не тільки за себе, алей і за всю сім’ю, треба приймати рішення в даній необхідності життя і вміти брати на себе відповідальність, а не втікати від них.


Коли наречені спілкуються між собою, то у них присутній сором і вони приховують свої недоліки, щоб показати себе в кращому вигляді, вони згідні іти на жертви і робити навіть те, що ніколи в житті не робили, випрати носки, приготувати їжу і.т.д. Коли вони одружуються то вже не соромляться показати свої привички і недоліки. Буває і таке, що людина міняється і ламає себе в наслідок обставин. Але часто ми маємо справи з труднощами звичок і це має основною причиною сварок.
Тут важливо звернути увагу на те, що в останні часи фільми які створюються в основному мають поганий вплив на сім’ю і сімейні відносини.
Ще років 30 тому назад фільми знімались з метою виховного процесу людини, тому часто викривлялись недоліки людські щоб люди робились кращими. Суспільство було більш моральним і тому і створювалось по духу покоління.
Тепер фільми мають розважальний жанр і погано впливають на суспільство, по перше люди почали більше проводити часу не в потребах сім’ї, а за розвагою. По друге, гріх не осуджується і не осміюється а навпаки рекламується і зачищається як реалізм.
Якби людям показати в 70 роках сучасні фільми, то більшість з них навіть будучи атеїстами сказали, що наступив кінець світу.
Але найголовніше часто рекламується в фільмах любов і кохання наречених і мрійливі люди починають придивлятись на своїх половинок, порівнюючи їх з героями фільму. Звинувачуючи чоловіка чи жінку, вони починають жити іншими образами які приводять до зради і розриву шлюбу.
Що стосується дітей, то діти проводять багато часу за комп’ютерами в іграх і тому вихованням займається дітей той, хто створює ці програми, закладаючи в них всі демонські пристрасті. І тому все частіше і частіше ми чуємо про жахливі вчинки малолітніх дітей.
З появою дітей дім робиться в сім’ї, не як місце віддиху, а як друге місце роботи. І коли чоловік приходить з роботи відробивши за станком 8 годин, приходить додому, а там починається нова робота – мити, прати, вбирати, читати книжки, грати з дітьми і.т.д.
Якщо ти на заводі зробиш брак, то страждати будеш не ти, а той, хто буде користуватись твоєю роботою. Але якщо ти погано виховаєш дітей, то страждати прийдеться тобі, і до кінця твого життя.
Родина до народження дітей — це як дві молоді лошачки, які веселяться на поляні . А родина після народження дітей — це два ломові коні, запряжені у віз, які тягнуть її по брудній розбитій дорозі. Якщо один кінь відмовиться тягти віз, то інша буде надриватися у два рази більше. А багато після прекрасної зеленої поляни, ой як не хочуть впрягатися у віз.
Що необхідно для того щоб зменшити ризик невдалого одруженні?
Одна дівчина, коли їй було 19 років, готувала до шлюбу з 46-річним чоловіком, у якого було за спиною два розлучення. Вона довго думала перед тим, як зважитись остаточно. Вона спитала себе: «Чи хочу я, щоб цей чоловік був моїм батьком моїх дітей?» Вона відповіла: «Так!» - і без сумніву вступила в шлюб, не дивлячись на перешкоди з сторони родичів.
Питання дійсно треба ставити так «Я шукаю не чоловіка для себе, а батька для моїх дітей». Для себе шукають людину з якою цікаво піти в кіно, на танці, с ким можна пройтись по вулиці, щоб подруги позавидували. А для своїх дітей ми все-таки будемо шукати, можливо не самого гарнішого і багатого, а самого недійного.
16.05.14


Старці радили, через рік тільки можна було одружуватись, щоб був час придивитись один до одного.
Кожна жінка проходить свій відрізок життя і кожен відрізок життя вона мінялась, тому що мінялись обставини, приходив досвіт, і вони міняють свої відношення до чоловіків. І тільки будучи в віці приходить правдива розсудливість і погляд на життя. Але погляд досвідченої бабусі, молодій, енергійній дівчині, здається нудним і що її не розуміють її почуття. А чи варто включати розум, коли почуття охопили душу і серце, і здається, раді тих, щасливих хвилин готова на все – так думають деякі жінки і дівчата.
Почуття багатьох ввели до гріха і зробили людей нещасними. Це не означає що треба відказатись від всіх почуттів і стати черствою і розсудливою бабусею – «Ні». Просто у всьому повинна бути межа і людина повинна контролювати себе, а не кидатись на все що блистить як щука.
Давайте розглянемо, які якості жінки і дівчат приваблюють у чоловіків?
Добрий, Сильний, Розумний, Гарний, Вірний
Вірний - уявимо собі таку ситуацію. Приходить дівчина додому й говорить мамі захопленим голосом: «Мама, я вчора познайомилася з таким хлопцем! Він такий вірний! Я з ним завтра розписуюсь!» Смішно, чи не правда? Вірність перевіряється роками. Отут може й одного року не вистачить. Можна в інших людей довідатися про його вірність, наприклад, його друзів. Але про свого друга ніхто погано не скаже, а якщо й скаже, то він швидше за все прагне відбити вас у друга, або за заздрощів може наговорити дурниць, або просто пожартувати. Та й виходить, що ви будете довіряти якомусь другові більше, ніж вашому нареченому. Нелогічно!
Усі властивості характеру випробовуються роками, а особливо вірність.
Добрий.
Добра людина, не та - що хоче отримав нагороду або вигоду, а та що жертовна.
Одного разу в поїзді я запропонував дитині цукерку, вона не взяла зразу, а пішла і спитала у матері чи кожна їй взяти. Деякі дівчати беруть подарунки з легкістю, а це не просто подарунок, це може бути хабар, через який можуть бути залежність. Якщо він, від жертовного чоловіка, чи хлопця, це не має проблем. Якщо від жадібної людини, це може бути проблеми, бо така людина буде вимагати потім послуги за свої подарунки, і так робляться залежними люди від презентів та подарунків.
Є фірми які приваблюють дівчат безкоштовними презентами, а потім вони попадають у рабство.
Сильний. Якщо чоловік сильний — це чудово. Але як часто під маскою сили ховається не тільки сила, а ще хамство й нахабність. Дівчині приємно пройтися з хлопцем, у якого побачивши будь-якого бешкетника відразу руки стискуються в кулаків, щоб захистити свою кохану. Але якщо вона не подивиться уважно, як, наприклад, ставиться предмет її любові до своїх батьків, то шанс помилитися дуже великий. Якщо її хлопець грубить своїм батькам, то це не сила, це вже нахабність. І одного чудового дня, кулаки стиснуться проти своєї дружини. Якщо хлопець не поважає батька й мати, чи буде він поважати дружину? Дуже малоймовірно. Тому не витрачайте рік знайомства даремно,частіше бувайте в родині вашого обранця й уважно дивіться не тільки на те, як він доглядає за вами, але й за тим, як він спілкується із близькими людьми, адже їх він уже не соромиться. Тут і можна побачити справжнього вашого майбутньої чоловіка. Адже ті проблеми передаються в покоління і діти будуть себе вести так, як їх батьки себе вели, коли були молодими.
Розумний. Розумний чоловік — це теж чудово. Але є справжня мудрість, а є неправдива. По-перше, не треба плутати мудрість із освіченістю. Неписьменна людина може бути в багато разів мудріше вченого. У родині потрібна особлива мудрість. Знати й розуміти, де в конфлікті треба поступитися, а де настояти, — це може далеко не кожний. Розглянути таку мудрість у людині не легше, чим вірність. Її розглянеш тільки тоді, коли людину знаєш не один рік.
Освічений чоловік — теж непогано. Але тільки тоді, коли до знань не домішана така мерзенна якість душі, як гордовитість. Знання, на жаль, часто возносить людину. І вийде так, що хотіла вийти за розумного, а вийшла за гордовитого. А коли чоловік зрозуміє, що дружина не може відрізнити Штрауса від Паганіні, або щось інше, то буде ставитися до неї з гордовитою зверхністю.
І остання риса майбутнього чоловіка — краса. Я солідарний з тими, хто вважає цю рису необов'язкової в чоловіку. Гарний чоловік — це небезпечно. Гарний парубок (рівно, як і дівчина) розпещений, як правило, увагою протилежної статі. Тому велика небезпека, що, коли в родині народиться дитина і від чоловіка вся увага перемкне на дитину. Розбещений увагою чоловік почне шукати мимоволі собі увагу на стороні. Вихід один — переконатися в його вірності. А це, перевіряється роками. Гарний і вірний чоловік — що може бути краще? Але, на жаль, ця дуже рідка комбінація.
Всі ці питання і стосуються і жіночої статі, коли хлопці або чоловіки вибирають собі наречену.
Може скластись думка, якщо так придиратись до всього, то важко взагалі виходити заміж.
Кожна людина має якісь недоліки і якійсь таланти. Ми повинні викривати в себе недоліки і працювати над ними – це і є духовна робота над собою. Маючи якийсь досвіт в таких речах, свій, або чийсь, ми можемо допомогти людині створити сім’ю, яка не травмувала її як людину а прожила свій вік щасливо і праведно. Щоб рослина яку ми посадили, могла рости і не калічитись, ми вириваємо навколо неї бур’ян, якщо ми, тут проявляємо мудрість з рослинами, то чому ми так легковажно робимо помилки з душами людей?
17.05.14


Діти
Коли жінка приходить з пологового будинку, то дитині не декілька днів, а вже 9 місяців.
Церква Христова завжди знала що життя людини починається з моменту зачаття. Від батьків - тіло, тіло народжує тіло, а від Бога – душа, Дух народжує дух. Тому ми і діти божі, що від Його Духу родились. І дається вона в момент зачаття. Це вже маленька людина, з душною і тілом. І тому аборти по церковним канонам прирівнюються до справжнього вбивствам.
Дитині тільки дев’ять місяців а вона вже забруднена гріхами. Адже вона ще не зробила жодного кроку, не сказала жодного слова, не зробила самостійного вчинку.
Настільки сильна духовний зв'язок дитини з батьками, що кожний гріх батьків кладеться темною печаткою на душу дитини. Мама і тато сідають перед телевізором, щоб подивитись непристойний фільм. Їх дитина находиться в утробі матері. Дитина по духу зв’язана з мамою і всі відчуття що мама переживає передається дитині. Тому часто буває що в сім’ї різні діти і різні схильності дітей, бо мати в час вагітності була різна. Потім батьки дивуються чому діти такі мають схильності. Коли батько приходить з роботи, то він не тільки фізично приходить до дому, алей з ним входить його дух. Дух має спосібність вбирати в себе всі емоції, енергії гріха і енергії благодаті. Тому ми до церкви приходимо щоб очистити свій дух від гріха. Як рослини вбирають в себе енергію сонця, так і діти – їх дух вбирає енергію батьківського духу. Були випадки коли діти жили з тваринами і виховувались ними, то вони так і залишились на все життя тваринами, не дивлячись на те, що над ними працювали вчені люди, щоб перевиховати дитину.
Завдяки духовному зв’язку передаються не тільки гріхи. Святість та праведність також передається дітям. В Православній Церкві багато святих мали праведних батьків, наприклад батьки Василя Великого виховували декілька дітей, які зараховані до святих.
Про те, що діти можуть молитись в утробі матері, засвідчує нам такий випадок з життя преподобного Сергія. Одного разу мати преподобного, коли він ще був в утробі, молилась під час літургії. І в три важливих миті літургії всі почули явно, як дитина з утроби подала свій голос. Настільки мати проникливо молилась, що дитина з утроби подала свій голос.
Господь показав це чудо, щоб ми не мали сумніву,що діти можуть молитись, ще не родившись.
Був такий випадок, що вагітна жінка хотіла позбавитись своєї дитини, вона била себе по животі старалась простудитись і тягала важкі речі, але на операцію не пішла. Після народження дитини в неї пробудились материнські почуття.
Сімейне життя в неї не склалося, і син став єдиним дорогим на світі. Але син, коли виріс, став ненавидіти свою мати. Виявляється цей заряд, що він отримав в утробі матері, вона не змогла в ньому погасити. Вона його балувала і не правильно виховувала, але цим не пояснити тої ненависті яку він відчував до свої матері.
Все що відбувається з дитиною в утробі, буде відбиватись на ньому на протязі всього життя.
(18.05.14)

Гріх це як хвороба, передається із покоління в покоління. Він живе у свідомості людині, і тому простити Богові важко те – чим людина живе і погоджується, і чим вона буде жити далі.
Тому Бог не примушує людину, а чекає на її розуміння свого стану, як в притчі про блудного сина, поки він не вирішив вернутись до свого батька. Немає не прощених гріхів, є не розкаянні гріхи. Гріхи розповсюдились повсюди, де живуть люди, вони у їх свідомості, розміркуванні і виборі стосунків та дій. Тільки церква бореться за душу людині, старається врозумити і наставити на істинний шлях людину.
Наприклад люди розуміють що алкоголь, сигарети які продаються в магазині шкодять людині, але їх виготовляють, продають легально, тобто усвідомлено. І це стосується не тільки алкоголю і тютюнник виробів, це і книжки про магію, модифіковані продукти, розбещення по телебаченню . Од-же по цьому можна сказати що суспільство сильно хворе, що не піклується про здоров’я людей, а це значить - що воно буде вимирати, якщо масштаби раніше були малими, то зараз масштаби є глобальними.

Гріхи проти сім’ї
Постараємось зрозуміти чому церква тримається строгих правил.
Багато молодих людей мріють мати свою квартиру, свій дім, для того щоб там створити свою сім’ю. Чому б їм, не створювати свою сім’ю беж житла?
Сім’я - це є таїнство, яке не повинно бути доступним для огляду всіх людей. Це важлива аксіома, яка розуміється всіма на свідомості і півсвідомості.
Значить сім’я має таїнства, які повинні приховувати від інших людей. А сім’я складається з людей, значить люди так-само повинні бути не доступними для всіх людей.
Тіло чоловіка це не його тіло - а тіло його жінки, так пишеться в Святому Письмі. Од-же воно також повинно бути не доступним, для огляду інших людей, бо це є таїнство сім’ї.
Одежа. Це необхідна річ, щоб прикрити наготу людини і воно повинно приховувати те, що не повинні бачити інші люди.
Повії одягаються так, щоб чоловікам було зрозуміло - що вона доступна. І коли в останні часи бачиш що матері ідуть з дітьми а одягнені як повії, то робиться моторошно. А для тих, що вже звик, не бачить в цьому нічого поганого. Гріх коли стає звичним - то люди гублять сором, і гріх впливає на людину, на розум людини на одежу, слова і на почуття на її серце. І найважливіше чим він шкодить людині, це міняє цінності людини і сім’я вже не є необхідністю і цінністю в житті. А значить не може брати участь в продовженні житті на землі, вона приречена на вимирання.
Розумний хлопець не буде вибирати собі дружину яка одягається як повія, тому що вона повинна стати матір’ю його дітей.
Дівчата починають малюватись в 13-14 років, щоб виглядати на 18. Але треба розуміти якщо дівчина в 15 років виглядає на 20, то в 20 років вона буде виглядати на 28, а в 25 на 30. Губи, шкіра обличчя, волосся не можуть не мати наслідку вживання косметики.
Дівчата які ходять до церкви і не малюються, завжди виглядають молодшими. Наприклад, коли дівчині можна дати 16 років, а їй виявляється 22. З нецерковними навпаки, наприклад, виглядає вона 22 роки, а вона має 18.
Молоді люди своєю поведінкою і виглядом, приваблюють коло своїх знайомств. Дівчатам не слід дивуватись що вони приваблюють молодих хлопців, які не можуть стати вірними чоловіками в майбутньому. А вірних можна привабити тільки скромністю в поведінці, в одежі і зовнішністю.
Звертати на вас увагу, і підходити до знайомства буде менше, але в чому успіх в жінки, в тому що вона буде привабливою до чоловіків, чи найде одного єдиного, який стане вірним і надійним чоловіком і хорошим батьком для її дітей.

«Що є істина?» — спитав Пілат у Христа (Ін. 18,38).
Якщо ми будемо питати в Істині, що є Істина?, то вона буде мовчати. Її треба слухати, любити, впускати її в своє серце.
Багато людей удостоїлись бути біля Ісуса Христа, одні не розуміли і не приймали Христа, інші розуміли і ішли за ним навчаючись премудрості. Вони не могли напитись тої живої води яка текла від Христа, вони жадали знову і знову. Коли раз Христос спитав учнів, чому ви не ідете геть від Мене. Петро відповів: « Куди над іти, в Тебе слова вічного життя?».
Які умови потрібні для того щоб Істина увійшла в наше серце і ми прийняли Христа?
Помилку роблять багато віруючих, кажуть що достатньо одної віри.
- Ні, можна проповідувати Христа, але бути далеко до Істини. Внутрішнє з’єднання через правду, чистоту думок і бажань, смиренність, пошуках премудрості відкривається Христос.
Коли серце не бажає розставатись з миром, то Господь не може відкрити йому таїнства Божого Царства.
Сьогодні з ранку почитавши одну книжку, сів я написати статтю. Але думки путались, після цієї книжки і я не зміг написати нічого. Причиною стало те, як було написано духовне бачення одного священика. Ми не повинні категорично судити людей, за їх падіння і гріхи, бо так ми не приводимо людей до Бога а навпаки, відштовхуємо їх від Істини. Бог милосердний до всіх а ми тільки слуги його і та нитка яка допомагає людині найти дорогу до Бога. І зараз вже ввечері я знов сів писати, бо серце переповняє душу і кожен день в нас не повинний пройти даремно. Якщо люди трудяться для мирських благ, вчаться в день і вночі, щоб здобути освіту, працюють на чужині в важких умова, щоб заробляти якусь копійку. То, чи важливіше те, чим ми кормимо свою душу і яка повинна бути праця для Господа Бога нашого.
Один чернець побачивши блудницю, розплакався. І коли його спитали чому, тоді він відповів: « Я ніколи не догоджав Богові так, як ця блудниця своїм чоловікам».
Мені подобаються проповіді Антонія Сурожського, він завжди надихає на внутрішнє почуття до Бога. І будучи лікарем він почав проповідувати на вулицях в Англії, сам створив паству і став їм православним священиком. Одного разу їм запропонували викупити приміщення де вони проводили службу, або звільнити її. Він почав звертатись до прихожан і до діаспори, всі потрохи почали збирати кошти. І одного разу стався такий випадок, прийшов чоловік і приніс велику суму грошей. Антоній здивувався, адже чоловік по вигляду не з заможних людей. І він спитав в того чоловіка, чи він не обмежує себе таким внеском?
Тоді той чоловік розказав таку історію, я був в концтаборі в полоні у німців. Коли нас звільнили то в мене були хворі руки, і лікарі хотіли мені їх відрізати. Я не погодився і просив в них дати час на роздуми. А сам почав молитись і Бог змилосердився і зцілив мені руки.
Недавно я прийшов у ваш храм помолитись, і за молитвою я побачив під к«Що є істина?» — спитав Пілат у Христа (Ін. 18,38).
Якщо ми будемо питати в Істині, що є Істина?, то вона буде мовчати. Її треба слухати, любити, впускати її в своє серце.
Багато людей удостоїлись бути біля Ісуса Христа, одні не розуміли і не приймали Христа, інші розуміли і ішли за ним навчаючись премудрості. Вони не могли напитись тої живої води яка текла від Христа, вони жадали знову і знову. Коли раз Христос спитав учнів, чому ви не ідете геть від Мене. Петро відповів: « Куди над іти, в Тебе слова вічного життя?».
Які умови потрібні для того щоб Істина увійшла в наше серце і ми прийняли Христа?
Помилку роблять багато віруючих, кажуть що достатньо одної віри.
- Ні, можна проповідувати Христа, але бути далеко до Істини. Внутрішнє з’єднання через правду, чистоту думок і бажань, смиренність, пошуках премудрості відкривається Христос.
Коли серце не бажає розставатись з миром, то Господь не може відкрити йому таїнства Божого Царства.
Сьогодні з ранку почитавши одну книжку, сів я написати статтю. Але думки путались, після цієї книжки і я не зміг написати нічого. Причиною стало те, як було написано духовне бачення одного священика. Ми не повинні категорично судити людей, за їх падіння і гріхи, бо так ми не приводимо людей до Бога а навпаки, відштовхуємо їх від Істини. Бог милосердний до всіх а ми тільки слуги його і та нитка яка допомагає людині найти дорогу до Бога. І зараз вже ввечері я знов сів писати, бо серце переповняє душу і кожен день в нас не повинний пройти даремно. Якщо люди трудяться для мирських благ, вчаться в день і вночі, щоб здобути освіту, працюють на чужині в важких умова, щоб заробляти якусь копійку. То, чи важливіше те, чим ми кормимо свою душу і яка повинна бути праця для Господа Бога нашого.
Один чернець побачивши блудницю, розплакався. І коли його спитали чому, тоді він відповів: « Я ніколи не догоджав Богові так, як ця блудниця своїм чоловікам».
Мені подобаються проповіді Антонія Сурожського, він завжди надихає на внутрішнє почуття до Бога. І будучи лікарем він почав проповідувати на вулицях в Англії, сам створив паству і став їм православним священиком. Одного разу їм запропонували викупити приміщення де вони проводили службу, або звільнити її. Він почав звертатись до прихожан і до діаспори, всі потрохи почали збирати кошти. І одного разу стався такий випадок, прийшов чоловік і приніс велику суму грошей. Антоній здивувався, адже чоловік по вигляду не з заможних людей. І він спитав в того чоловіка, чи він не обмежує себе таким внеском?
Тоді той чоловік розказав таку історію, я був в концтаборі в полоні у німців. Коли нас звільнили то в мене були хворі руки, і лікарі хотіли мені їх відрізати. Я не погодився і просив в них дати час на роздуми. А сам почав молитись і Бог змилосердився і зцілив мені руки.
Недавно я прийшов у ваш храм помолитись, і за молитвою я побачив під куполом свої хворі руки. І я розумів що як я просив у Бога помочі про зцілення, так Бог звертається до мене, щоб я допоміг вам.
Хай благословить нас Господь на розуміння Істини і на добрі справи.
уполом свої хворі руки. І я розумів що як я просив у Бога помочі про зцілення, так Бог звертається до мене, щоб я допоміг вам.
Хай благословить нас Господь на розуміння Істини і на добрі справи.



3